Ода українському варенику b-FtfJUc8f8.jpg B-zpaRgPN5Q.jpg BEPsjU1l-NM.jpg l08_ZiwGS2k.jpg nRd0D28Qe2M.jpg TrR--F-kvhA.jpg W351dviC6nc.jpg YHTMZqW2H9o.jpg _gGL13qd8pY.jpg _wWLWvQPY9o.jpg -VknVaQiViE.jpg
Є вареники у хаті, в Україні все гаразд:
Всі щасливі і багаті, щедро сонце світить в нас.
Слава хаті українській, слава нашій всій землі,
І вареникам у мисці, що на нашому столі!
Згідно плану виховної роботи, студенти спеціалізації «Видощно – театралізовані заходи» провели відкриту виховну годину з розділу сімейно – родине виховання на тему: «Ода українському варенику».
Народна кухня – це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література чи мистецтво. Своє почесне місце тут посідають вареники, які на Галичині відомі як пироги. Як би там не було, вони є одним із тих символів, які єднають Україну.
Обираючи тему виховної години, ми зупинилися на ідеї сім’ї та родини, на тому, що є дуже близьким для нас, українців, що відрізняє нас від інших, що нас об’єднує, що робить нас особливими, про що ми мало знаємо чи взагалі не знаємо нічого. Чимало людей люблять вареники, але мало хто знає їхнє значення, походження… Одразу згадуємо собі бабусю, яка не могла і не може збагнути, коли розповідають, що десь там дівчина не вміє робити вареники. Вона весело з обуренням на те приповідала "Як не вміє? Та що то за дівка, яка не вміє!"
Для нас вареники - це одна з улюблених страв. Виявляється, що вареники посідають своє почесне місце в українській культурі. Після перегляду виховної години студенти відкрили для себе чимало невідомого: якими способами їх ліплять, з якою начинкою і чому, та що вони, зрештою, символізують. Відкрили історію походження вареників. Дізналися, що ця страва існувала ще в часи язичництва і за своєю символікою різниться з теперішніми уявленнями. Її споживання приписують, буцімто, ще трипільцям, де вареники символізували в них місяць та плодючість. Вважалося також, що процес замішування тіста був символом процесу творення всесвіту, його структури, де саме жінка цей всесвіт творила, як мати та прародителька, символ продовження людського роду. Дізналися ще й про те, що вареники не тільки смакували, на них ще ворожили. Наша нація завжди славилася вірою в надприродні сили природи, речей, які їх оточують, ворожили на всьому, не тільки на рослинах, природних умовах, зірках, а й на варениках. Бувало так, що у них вкладали папірець із будь – якими чоловічими іменами, не обов’язково знайомих хлопців. Треба було уважно стежити, коли закипає вода: з яким іменем вареник спливе на поверхню першим — так і зватимуть майбутнього чоловіка. Ще дівчина свій вареник ставили перед котом чи то собакою, який був своєрідним оракулом долі. Тварина, обравши певний, вказувала на першість в одруженні серед дівчат. Але якщо кіт надкусить чийсь вареник і залишить, то це означало, що й суджений і з дівчиною таке вчинить, але якщо кіт віднесе певний вареник далеко від них, то це значило, що свати з далека прийдуть і одруження буде далеке від отчого дому.
У дійстві, що відбувалося на сцені, було відтворено процеси готування вареника, розповіді про його магічну силу, ворожіння, українські танці, жарти, розваги молоді та пісеннний колорит.
Ми вкорте довели, що кожна нація має свої виразники унікальності, не лише в мові, одязі, менталітеті, а й також у національній кухні, що яскраво репрезентує нашу культуру у сфері традиції народної їжі не лише в Україні, а також за кордоном. Їжа тут виступає не лише продуктом із складників, а також ще й символом самобутності і своєрідності, за яким дозволено читати неписану історію народних уявлень та знань.
Є вареники у хаті – в Україні все гаразд,
Всі - щасливі і багаті, щедро сонце світить в нас!
Спеціалізація «Видовищно – театралізовані заходи»
куратор Кузьменко О.Є.
